Смотрю на часы: без пятнадцати осень.
Опять! Ведь недавно пробило пол лета!..
А ты обещала вернуться лишь в восемь.
Осталось недолго — дождаться рассвета.
Улягусь в постель — убаюкивать зиму.
Так пусто внутри, словно бомба взорвалась.
Любил я тебя по-весеннему сильно,
А ты в пол десятого прочь убегала.
Вот так и сейчас: на часах ровно осень,
А в сердце — пол лета… Ну, может быть, август…
Хоть ты обещала вернуться лишь в восемь, —
Я в девять, наверно, с надеждой расстанусь…

by Nickol` ©

Запрошуємо, приєднуйтесь!:)

давай сховаємо цю ніч собі під вени
втечемо від усіх далеко за моря
і там ми будемо ходити вище неба
блукаючи під ліхтарями що горять

давай сховаємо цю ніч собі між пальці
де сріблястий місяць співатиме про нас
вже дощ буде падати на цвіт акації
що стомлено кружлятиме повільний вальс

давай сховаємо цю ніч собі у пам'ять
як знак що з'єднював минулого любов
я буду вірити що забере хтось камінь
із мого серця бо ніч ця приходить знов

Роман Штігер.

Ми хочемо зробити наш сайт краще саме для вас, тому просимо всіх не байдужих прийняти участь у голосуванні. Саме від вас залежить його майбутня доля...